Про мене

Опис досвіду

Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен

спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед,

 то неминуче починається відставання.

В. О. Сухомлинський

Ще з дитинства захоплювалась іноземними мовами . Мені подобалось ділитися своїми дитячими знаннями з друзям. Тому коли постало питання вибору професії,  вирішила стати саме вчителем іноземної мови. І чим довше я працюю, тим більше переконуюсь, що не помилилася у виборі професії, тому, що люблю дітей з якими працюю, радію їх успіхам та результатам.

Мій педагогічний стаж розпочався у 2012 році у Пологівській  ЗОШ I-II ступенів після закінчення Київського національного педагогічного університету ім.. М.П. Драгоманова. Сьогодні перед вчителем англійської мови постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був цікавим для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал, поставив  в ситуацію самостійного пошуку, сприяв розширенню кругозору, забезпечив використання знань з інших предметів на практиці. Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знаходить оригінальні, нестандартні шляхи навчання іноземної мови. Щоб наблизити навчальну ситуацію на уроці до сучасного життя і разом з цим зацікавити учнів до вивчення англійської мови, я у своїй практиці намагаюся впроваджувати інноваційні технології, при цьому не перевантажуючи ними урок.

Для того, щоб реалізувати поставлені перед собою цілі, постійно перебуваю у пошуках методів виховання і розвитку дітей засобами свого предмета в процесі навчальної та позакласної діяльності. Я впевнена, що вчитель ніколи не повинен зупинятися ні в своєму навчанні, ні в творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами.  Щоб процес навчання справді був ефективнішим, організовую навчальний процес так, щоб учні були здатні використовувати англійську мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для набуття знань.

Йдучи на урок у будь-який клас, щоразу задумуюся, як організувати і провести його так, щоб отримати максимальну віддачу?

    Кожен учитель англійської мови знає, як нелегко школярам, незважаючи на використання прекрас­них навчальних посібників вітчизняних і зарубіжних авторів, запам'ятати значення нових слів, зокрема неправильних та основних фразових дієслів.Уже через тиждень після традиційного запису­вання нових лексичних одиниць у словник, вико­нання вправ, написання диктантів діти не в змозі пригадати їх значення.
      Можливо, причиною є те, що сучасна молодь негативно сприймає методи багаторазового повто­рення, записування й зазубрювання нової лексики.

Уміння уявляти й фан­тазувати допомагає легко сприймати, а потім і від­творювати цікаву для нас інформацію. Було б дуже добре, якби в школах ми не тільки давали учням зна­ння, але й показували, як без напруження сприймати й відтворювати їх.
      Варто лише налаштуватися на уявляння, а не запам'ятовування. Згадайте, шановні колеги, той час, коли, ви були студентами. Багато навчальних дис­циплін зазубрювали, а одразу після іспиту з великим полегшенням «відмовлялися» від «набутих» знань.
      Працюючи в школі, ми, на жаль, повторюємо той самий невдалий сценарій:
• Запам'ятайте!
• Вивчіть!
• Зосередьтеся!
• Слухайте уважно!
• Запишіть слова в словник і вивчіть їх!
          Можливо, слід діяти по-іншому? Наприклад, ра­дити:
• Уявіть собі!
• Фантазуйте!
• Розслабтеся!
• Намалюйте нові слова й пограйтеся ними!

     Така ситуація однозначно дає учням змогу ком­фортно здобувати нові знання. Діти отримують за­доволення від такого навчання, конкурують тільки із собою вчорашнім і завжди виграють у цьому зма­ганні.

         Ефективність запам'ятовування й збереження в пам'яті певного предмета, тексту або явища залежить від особливостей їхньої побудови або організації, які зазвичай виявляє людина в процесі запам'ятовування.

    У ході організації навчального процесу вчитель має діяти за чітко визначеним планом роботи. По-перше, це пошук інформації за темою, далі її упорядкування за певними етапами, які є взаємозв’язаними і логічно викладеними, наступне, і найголовніше, це спосіб у який потрібно запам’ятати матеріал та підбір вправ задля його здійснення. Структуризація роботи є важливою частиною, оскільки без чітко визначеного плану занять той чи інший компонент може бути не до кінця нерозкритим, або й зовсім  залишеним без уваги. Унаслідок цього один із компонентів вивчення не буде пройдено і виникатимуть складнощі при виконанні завдань або під час мовлення.

Поняття мнемоніки або мнемотехніки у більшості психологічних словників трактується як система різноманітних прийомів, що полегшують запам‘ятовування та збільшують обсяги пам‘яті шляхом утворення додаткових асоціацій. Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас, і для його активізації викладачі застосовують різноманітні техніки, удаючись до стратегій пам’яті.

Пам'ять людини унікальна, індивідуальна та гнучка, якщо вона

розвивається з ранніх років, то у дорослому віці більш легко даються до

вивчення навчальні дисципліни, володіння мовами, і, звісно,

запам’ятовування, зберігання інформації та її фінальне відтворення. Для тих,

хто хоче почати опановувати іноземну мову важливо перш за все визначити

який саме вид пам’яті людина має.

         Види пам'яті диференціюються залежно від того, що запам'ятовується

або відтворюється. Відтворення може відноситися до рухів і дій,

висловлюючись в освіті звичок і навичок, до складу свідомості (образам-

уявленням предметів або слів), до думок і почуттів. Відповідно до цього

розрізняють наступні пам'яті: моторну пам'ять, що виражається в навичках і

звичках, образну пам'ять (зорову, слухову, дотикальну і т. д.), пам'ять на

думки (логічну) і пам'ять на почуття (афективну).

         Це явище має ряд процесів: перш за все це відкладення (запам'ятовування) і подальше згадування або відтворення.

Варто не оминати і той факт, що процеси запам’ятовування, зберігання,

відтворення та забування відбуваються у кожної людини по різному.

Перш за все, можливість швидко схопити, закарбувати і потім реалізувати інформацію задача не легка. Лише невеликий відсоток учнів можуть похвалитися такими здібностями, іншим же у свою чергу потрібний певний час, а може великий проміжок часу задля засвоєння матеріалу, який вони із великими трудностями зможуть опанувати. По-друге, чи ефективна робота за принципом вивчив – здав – забув? Звичайно, ні. Адже потрібна систематизація, повтор та пригадування вивченого матеріалу.

Мнемотехніка базується на вербально-логічному ході мислення та пов’язуванні сукупності елементів у єдине ціле. І тому важливо мати не тільки гарну уяву, нестандартність мислення, а і логіку та здібність до швидкого згадування інформації та вчасна так звана «очистка» з пам’яті непотрібної невживаної інформації, котра заважає при вивченні чогось нового.

На жаль, мнемотехніками користуються вкрай рідко, вимагаючи просто завчити навчальний матеріал. Багато вчених пропонують свої цікаві системи поліпшення пам’яті (Д. Лапп, Р. Еббінгауз, П. Рамус), але ґрунтовних робіт щодо використання мнемоніки у вивченні іноземних мов немає. До сучасної мнемотехніки належить представлена В.А. Козаренком система «Джордано», де серед численних прийомів запам’ятовування продемонстровано лише кілька для занять з іноземної мови.

Даний метод представляє 4 етапи:

1) кодування елементів інформації в образи;

2) запам'ятовування (з'єднання образів);

3) фіксація послідовності асоціацій (безпосередньо між собою або за

допомогою систем опорних образів),

4) закріплення зв'язків в мозку (три способи уявного повторення).

Секрет успіху у вивченні іноземної мови полягає в систематичному поповненні словникового запасу, а сам секрет запам’ятовування слів криється в індивідуальному підборі способу асоціацій. Головне правило – асоціації повинні бути гостроемоційними, шоковими, абсурдними, смішними, провокаційними, безглуздими, перебільшеними тощо.

Співзвучні фонетичні асоціації. Цей прийом полягає в підборі до іноземного слова максимально співзвучного слова (або декількох слів) з рідної мови. Згадуючи одне слово, учень автоматично згадує інше. Запам’ятовування інформації відбувається за допомогою знаходження яскравих незвичайних асоціацій (картинки, фрази).

Так, вчитель, подаючи нову лексику з теми, повідомляючи словосполучення frying pan [ˈfrʌɪɪŋ pan] сковорода, викликає в учнів асоціації з картоплею фрі, яку часто жарять на сковороді. Речення у каструлі багато соусу полегшить запам’ятовування іменника saucepan [‘sɔːspən] каструля. Завдяки співзвучності слів plate і плоский, вислів плоска тарілка допоможе запам’ятати іменник plate [pleɪt] тарілка. Порівняння миска ніби футбольний м’яч полегшить запам’ятовування слова bowl [bəul] миска, а ономатопеїчна асоціація із капанням рідини кап-кап-кап полегшує запам’ятовування іменника cup [kʌp] чашка, яка є посудиною саме для рідини. Пишучи на дошці іменник glass [glɑːs] склянка, вчитель, з метою полегшення запам’ятовування, може навести речення Розбита склянка наробила галасу. Звучання іменника glass співзвучне із фонетичною структурою іменника галас.

Римування. Цей мнемонічний прийом передбачає створення ритмічних пар з метою запам’ятовування слів. Так, український іменник суп англійською перекладається soup. У цьому випадку учням запам’ятовувати нічого не потрібно. Вислів soup spoon [suːp spuːn] супова ложка завдяки римі значно полегшує запам’ятовування іменника spoon оскільки він римується зі словом soup. Контекст їсти суп ложкою додатково полегшує процес запам’ятовування.

Доведено, що пригадування інформації пов’язується з місцем її виникнення.  Жоден з давніх ораторів чи філософів не промовляв із конспектом у руках, бо вони знали і постійно удосконалювали техніку запам’ятовування. Цицерон для запамятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі і дверях своєї оселі він «розвішував» тези промов.

Метод Цицерона, або як ще його називають Метод місць або Метод на просторову уяву базується на зорових асоціаціях. Учень уявляє, що він перебуває на кухні і розвішує на різних кухонних приладах папірці зі словами, які вивчає, а потім ще раз подумки знову проходить кухнею та згадує, де яке слово.

Метод Аткінсона – це метод запам’ятовування іншомовних слів , заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Засвоюючи іноземні слова, учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Отже відпадає необхідність у зазубрюванні. (Curtain, cucumber, ear, eye, hide -and-seek, how old are you?)

Метод взаємодії всіх відчуттів. При запам’ятовуванні певного слова (наприклад, saucepan [‘sɔːspən] каструля) учень повинен подумки або вголос постійно промовляти це слово (але без перекладу!), представляючи в деталях, як виглядає каструля, як він тримає її у руках, або миє. Суть цього підходу полягає в тому, щоб учень навчився автоматично розмовляти іноземною мовою, розуміти співрозмовника і при цьому не перекладав постійно в умі почуті фрази. У свідомості повинні бути яскраві асоціації з будь-яким досліджуваним словом.

Повторення. Повторювати пройдений матеріал, щоб запам’ятати інформацію ефективно і надовго, потрібно в 4 етапи: 1) відразу після вивчення; 2) через 20–30 хвилин; 3) через добу; 4) через 2-3 тижні.

Отже, успішна робота пам‘яті залежить від прийомів, які були застосовані для запам‘ятовування. У сучасних умовах викладач повинен уміти ефективно використовувати методи аналітико-синтетичної переробки інформації, користуватись принципово новими методами, прийомами та засобами навчання. При цьому заняття повинні бути жваві, цікаві, мотивувати й спонукати студентів до вивчення мови, адже чим більша зацікавленість у нових знаннях, тим краще вони запам’ятовуються.